Увійти
Кейси та інтерв'ю
«Виноробство — це не бізнес, а культура»: кейс інтернет-магазину крафтових вин CHARA & GARRA
12 червня 2025
Олександр Засідко
Алла Петриченко
Команда платформи для створення інтернет-магазинів Shop-Express поспілкувалася з Олександром Засідком — засновником бренду крафтових вин CHARA & GARRA. В цьому інтерв’ю ви дізнаєтесь, чому вино — це не просто бізнес, а культура, яка об’єднує.
Олександр в деталях розповів про вибір землі під виноградники, унікальні технології свого виробництва, специфіку культури споживання вина та переваги крафтового виноробства над гігантами винного ринку України. Також ви дізнаєтесь про те, як бренд будує онлайн-продажі та готується до виходу на арену Європи.
Про першу закоханість у вино
Все почалося з ідеї мого товариша Ігора Павловича, який наразі є амбасадором винарні. Якось він запропонував проїхатися по виноробнях Західної України, хоча я, чесно скажу, до того взагалі не був шанувальником вина.
Ми влаштували такий невеличкий тур, і вже на одній з виноробень я остаточно змінив думку про вина. Пам’ятаю, приїхали ми до Зелениці — година була вже четверта, а ми ще нічого не їли. Дегустація 15 бокалів десь по 70 грам, наливали добре — господар був щедра душа. Я думав, що від випитого мені стане погано, проте після вечері я відчув лише легкість і ніякого похмілля. Саме тоді я, здається, вдруге в житті закохався — цього разу у вино.
Про відновлення виноградників на галицьких пагорбах
«Ми мали ідею, що все має бути зроблено в Україні: від самого вина до пляшки та етикетки»
Ми загорілися думкою про створення власної виноробні та розпочали пошуки місця. Але ж виноробня — це не пивоварня, розумієте? Пивоварню можна поставити будь-де, хоч в Африці — поставив завод, зварив пиво, розрекламував, і все. Не прив’язуєшся ні до чого. А виноробня — це зовсім інша історія, бо є прив’язка до землі. Мова не тільки про завод, а й про сільське господарство, бо ти завжди будеш пов’язаний із певною ділянкою.
Спочатку ми розглядали схили над Дністром, у Тлумачі. Там багато мергелю — чудово для білого винограду. Але врешті схилилися до Галицької землі. Біля церкви Пантелеймона, що в селі Шевченкове, є гора, яку ще здавна називали Виноградною. Там досі проглядаються старі виноградні тераси — ще з Середньовіччя. Ми дізналися, що за часів королів і князів на тій горі дійсно були виноградники. Саме тоді в нас зародилася ідея — відновити виноградники на галицьких пагорбах.
Про створення виноробні та відродження культурної спадщини
Спершу ми хотіли будувати нову виноробню з нуля, але коли уявили собі старовинний Галич і новенький завод… зрозуміли, що це не в’яжеться. Тому ми знайшли старий панський фільварок, відреставрувати його у стилі шато та зробити там виноробню.
«Відновлення старого фільварку під виноробню — це вже не просто про бізнес. Це про історію та культурне відродження»
Перша згадка про ту будівлю — 1861 рік, але я підозрюю, що вона ще старша. Це фільварок пана Ярошинського, в якому був склад, гуральня. Але коли прийшла Перша світова, а за нею — «совєти», пану довелось тікати. Селяни його дуже поважали і допомогли виїхати, а будівлю, як це було прийнято при радянській владі, почали реформувати. Викликали чеських майстрів, які зробили з неї млин. І саме це врятувало будівлю — млин функціонував майже до 2000-х років.
Потім будівлю викупив мій товариш — через аукціон. Ми відновили її, привели до ладу — саме тут тепер живе наша виноробна історія.
Про специфіку висаджування винограду
«Найкраще добриво для виноградника — це сліди господаря. Чим більше ходиш між рядами, чим більше дбаєш про кущ, підрізаєш, спостерігаєш — тим краще він росте. Це не просто агробізнес. Це — любов»
Перший рік ми висаджували виноград вручну. Купували саджанці в українських виноробів. Працювали цілий місяць вдесятьох — і це була справді важка праця, але й велике натхнення.
Тоді ми висадили 3500 кущів винограду. Для порівняння, вже цього року — 22 200 кущів! Звісно, цього разу вже механізовано. Ми вже підготувалися і поїхали до Закарпаття, в Котнарі, де нам по-дружньому позичили саджалку. Замовили італійські саджанці: європейська селекція, перевірена. В Україні взяли саджанці лише на 2 гектари — автохтонні сорти, які вже прижилися тут.
Про продажі вина за кордон
«Якщо хочеш бути частиною європейського винного світу, потрібно йти на якість, яка визнається за кордоном. А вино з місцевих сортів винограду, на жаль, на експорт не візьмуть»
Звісно, болісно, що не можна використовувати українські сорти, але світ змінився. Якщо знаєте історію виноградарства, то знаєте й про філоксеру — комаху, яка в ХІХ столітті знищила виноградники по всій Європі. Тоді науковці почали шукати рішення й знайшли: американський корінь, стійкий до хвороби. Саме його й використовують зараз як основу, на яку прищеплюють європейські сорти винограду.
У Європі виноробство під суворим контролем. Якщо в тебе пропало 15 кущів — ти не просто йдеш купувати нові. Спочатку звертаєшся до спеціальної аграрної «поліції». Вони виїжджають, фіксують втрату, і лише після цього видають дозвіл на закупівлю. Це зроблено для того, щоб один недоглянутий виноградник не знищив інші.
В Європі діє справжнє відчуття колективної відповідальності. У нас поки що такого немає, але філоксера вже знищує виноград і на Одещині, і в Закарпатті. Тому ми вже зараз обираємо сильні саджанці, щоб одного дня не втратити весь вкладений труд.
Про участь виноробів у світових конкурсах
Цього року ми подалися на Decanter World Wine Awards — найбільший в світі конкурс вина, який стане першою частиною нашої історії в Європі. Судді дають «бронзу», «срібло», «золото» — це вже відзнака. Якщо отримуєш «платину» — відкриваються двері до міжнародних ринків. Іронічно, але колись Каліфорнія завоювала нагороди на Decanter — «платину» і «золото» 5 років поспіль — через це французи вирішили завезти шардоне з Каліфорнії і вирощувати його в себе. Але разом із тим завезли й філоксеру — комаха почала знищувати їхні виноградники.
Про переваги крафтових виноробень над великими винними заводами
Ми не SHABO чи інші великі виробники — маємо лише невеличкий завод із ручним винозбором. Наш обсяг — близько 130 000 пляшок на рік. Тому ми не конкуруємо з гігантами ринку, але робимо ставку на якість — наша цінова політика відповідає цьому.
«Кожен відчуває у вині щось своє: нотки шоколаду, жарений дуб — і ці враження для кожного різні. Але я це все називаю дуже просто — «любов винороба». Якщо вона є, вино квітне, пахне. Якщо її нема — вино пусте, «без душі». У великих заводських масштабах душі не додають»
У крафтовому виробництві йдеться не про обсяги, а про смак та душу вина. Збирати ж великі гектари — це колгосп, машинне, без любові. Малий виробник, скажімо, має 18 га, на кожні 3 га — одна людина працює вручну, вносячи свою любов у кожну лозинку. Ця любов дійсно відчувається у вині.
У великого заводу вино стабільне, але без характеру. А крафт — ось де справжнє.
Про технології виробництва, які покращують якість вина
Жодних домішок, тільки наш виноград. Коли переробляється виноград, головна мета — зберегти аромат і кислотність. Важливо не дати соку витекти з грон. Ідеально — збирати виноград із лоз вночі або на світанку, коли прохолодно: італійці часто працюють о 4–5 ранку, щоб уникнути спеки, і відразу везуть урожай на виноробню. Ми такої можливості поки не маємо, тож завантажуємо виноград у рефрижератор, транспортуємо його до виноробні, де він знаходиться у холодильнику при +12 °C, а зранку переробляємо — це дає змогу зберегти первинний склад без домішок.
Другий момент — процес переробки. Заводи машинним способом збирають ягоду, тому виноград доставляється на переробку з листям та комахами — це запускає неправильну реакцію. Завдяки ж ручній збірці у виноград не потрапляє жодного листочка і ферментація відбувається правильно.
Ми використовуємо ще один метод — сухий лід. CO₂ у твердому стані під час сублімації утворює захисну вуаль над соком, тим самим запобігаючи окисленню. В результаті сік залишається чистим, без гіркуватості. Цей метод практично не використовує жоден з українських крафтових виноробів.
Завдяки нашому підходу до вирощування та збору винограду, цього року наш Sauvignon Blanc отримав золоту медаль в Україні — його визнали найкращим Sauvignon Blanc країни.
Про конкуренцію між крафтовими виробниками вина
У крафтових виноробів немає конкуренції, немає секретів один від одного. Це в бізнесі — закриті технології. А у вині — відкритість, обмін досвідом. Винороби діляться та об’єднуються, особливо крафтові. Тому великому заводу не до снаги забезпечити ту якість, яку дає малий крафтовий виробник.
«Виноробство — це не бізнес. Виноробство — це культура. І культурою ділитися прийнято»
Про створення інтернет-магазину на Shop-Express
Ми створили інтернет-магазин на платформі Shop-Express ще до того, як вино вийшло в продаж. Ми запропонували акцію: люди купували гарантійні талони на вино, яке ще було на стадії дозрівання. Це як сертифікати, які давали можливість придбати вино за більш низькою ціною. Такий підхід дуже добре спрацював.
«Наразі найбільші продажі вина у нас саме онлайн — близько 800 пляшок за травень і частину квітня, наприклад, ми продали через інтернет-магазин»
Про онлайн-продажі крафтових вин та цільову аудиторію
Я виділив дві категорії покупців. Перша — це молодь до 35 років, які шукають більш м’який алкоголь. Хтось ще залишається з пивом, але дійсно багато молоді починає звертати увагу на вино. Вони часто купують вино онлайн, не виходячи з дому: подивляться відгуки з фестивалів, нагороди та медалі — і замовлять.
Також є категорія 45+ років — це поціновувачі, які не хочуть інтернету. Вони хочуть купити в магазині або зайти в ресторан, замовити вино та рібай, гарно провести час. Зазвичай їм вже лікар каже, що треба переходити на вино. Між цими категоріями «35-» і «45+» люди п’ють міцні напої, бо їм ще дозволяє здоров’я.
Про просування крафтових вин через соцмережі та ресторанний бізнес
Моя донька взяла на себе соцмережі — ми стали активніше займатися цим напрямком. Поки не запускаємо платну таргетовану рекламу, але органічно з соцмереж у нас є доволі багато продажів. Ігор Павлович, амбасадор бренду, дуже допомагає в просуванні — у нього велика аудиторія на особистій сторінці, яка купує наші вина.
В напрямку ресторанного бізнесу ми працюємо дуже потужно. Ми співпрацюємо з ресторанами в Івано-Франківську та Львові — чудові заклади з українською кухнею та виключно українськими винами.
«Саме в ресторанах люди знайомляться з нашими винами, а потім замовляють їх в інтернет-магазині»
Також ми підписали угоди з декількома готелями, напркилад, в Буковелі. Для всіх закладів ми виставляємо однакову вартість, а вони вже самі вирішують, яку націнку хочуть зробити.
Про акцизні марки для вин
Коли я вживаю міцний алкоголь, в мене в думках і на душі зовсім інше. А от коли я випиваю вина — у мене серце вирівнюється, думки йдуть лише про романтику, про любов. Тому я би не ототожнював вино з алкоголем. До речі, держава нам у цьому допомагає: з 1 січня 2022 року скасували акцизні марки для звичайних (неігристих) вин. Тобто вина — це трохи не алкоголь, а більш культура або навіть релігія.
Про найважче у створенні крафтових вин
Найважче для крафтового виробника — повторити вчорашнє вино. Оце справжній виклик. У нас селекціонером виступає Господь Бог. Тому що у виноробстві, на відміну від виробництва горілки чи іншого напою з фіксованим градусом, ти лише закладаєш сік — а далі відповідальність за результат лежить на Творці. Якщо вино вийшло — це тобі по заслугах. Тому навіть якщо три винороби візьмуть один виноград на одному схилі — кожен отримає різне вино.
Про визнання Галіції як винного регіону
Нам вдалося зареєстрували Галіцію як винний регіон. До сьогодні ми на винній карті світу числилися як Закарпаття. Ми писали листи в Decanter, надсилали відео, пояснювали, що садимо, що робимо — і нас зареєстрували. Тепер усе Прикарпаття і Львівщина — регіон Галіція. Можливо, для пересічних українців це не дуже зрозуміло, але для виноробів — дуже. Ми просто хочемо, щоб про нас знали.
Команда Shop-Express щиро дякує Олександру Засідку за відвертий і натхненний діалог, що дозволив заглибитись у світ крафтового виноробства CHARA & GARRA. Ми вдячні за ваші ідеї, досвід і бачення майбутнього, що надихають і наших читачів, і онлайн‑підприємців!
Поради підприємців та експертів
Розвиток крафтових брендів в Україні — це не лише про бізнес, а й про збереження культурної спадщини, повагу до ремесла та глибокий сенс у кожному виробі.
Ми поспілкувалися з Ганною Круть — засновницею майстерні LOVE MOSAIC, яка перетворила свою пристрасть до мозаїки на справу життя.
Василь Фроляк, засновник майстерні чудернацьких витворів «Штукарня», поділився з командою Shop-Express історією свого стартапу та відкриття інтернет-магазину на нашій платформі.
Будьте першим, хто залишить коментар